Кількість
|
Вартість
|
||
|
Дянь Хун - символ безперервної боротьби Китаю за місце під сонцем із західним світом. У 19 столітті Великобританія узурпувала чорний чай. Постачання крупнолистяного чорного чаю з Індії та Цейлону (Шрі-Ланки) поставили на коліна китайський експорт. Англійці стверджували, що їхні сорти є унікальними і навіть відмовлялися продавати саджанці китайцям. Тільки в 1938 році Чженг Хечан (кит. Zheng Hechun) та Фенг Шаоцін (кит. Feng Shaoqiu) шляхом довгих досліджень знайшли в Куньміні крупнолистові дерева придатні для масового виробництва чорного чаю. Основними регіонами-постачальниками сировини стали Далі, Вей Шань, Шун Нінг (нині Фенцін) та Бао Шань. У 1949 році технологія виробництва була відпрацьована до досконалості і Дянь Хун зміг скласти конкуренцію навіть Аньхойському Цихуну (Цимень (кімун) Хун Ча). З 1950 року розпочалася переможна хода Дянь Хуна. Спершу несміливо, через Гонконг, а потім уже й сміливо із Гуанчжоу, чорна чайна річка потекла у західний світ. Солодкий коричнево-червоний настій почав розбурхувати рецептори гурманів по всьому світу. Досі його солодко-квітковий аромат із відтінками кураги, гречаного меду та чорносливу вважається стандартом при дворі королеви Єлизавети.